- зумовлюватися
- [зумо/ўл'уватиес'а]
-л'уйеіц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зумовлюватися — юється, недок. Пас. до зумовлювати … Український тлумачний словник
зумовлюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
залежати — I жу, жиш, недок. 1) Бути залежним від кого , чого небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь. 2) Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого небудь. II жу, жиш, док., перех.,… … Український тлумачний словник
спричинятися — я/юся, я/єшся і спричи/нюватися, ююся, юєшся, недок., спричини/тися, чиню/ся, чи/нишся, док. 1) до чого. Викликати, зумовлювати що небудь, ставати причиною чогось. || Сприяти чому небудь. 2) перев. недок. Зумовлюватися чим небудь … Український тлумачний словник
реставрація — (лат. укріплення, відновлення) Надання архітектурним ансамблям, комплексам або будівлям, мистецьким творам, що постраждали від тривалого існування або спотворені наступними некваліфікованими переробками, первісного вигляду засобами ремонту і… … Архітектура і монументальне мистецтво
залежати — 1 дієслово недоконаного виду бути в залежності; зумовлюватися залежати 2 дієслово доконаного виду завдати шкоди, довго лежачи діал … Орфографічний словник української мови